| | | | |
| торохкотю́чий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | торохкотю́чий | торохкотю́ча | торохкотю́че | торохкотю́чі |
| родовий | торохкотю́чого | торохкотю́чої | торохкотю́чого | торохкотю́чих |
| давальний | торохкотю́чому | торохкотю́чій | торохкотю́чому | торохкотю́чим |
| знахідний | торохкотю́чий, торохкотю́чого | торохкотю́чу | торохкотю́че | торохкотю́чі, торохкотю́чих |
| орудний | торохкотю́чим | торохкотю́чою | торохкотю́чим | торохкотю́чими |
| місцевий | на/у торохкотю́чому, торохкотю́чім | на/у торохкотю́чій | на/у торохкотю́чому, торохкотю́чім | на/у торохкотю́чих |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
