| торохтю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | торохтю́чий | торохтю́ча | торохтю́че | торохтю́чі |
| родовий | торохтю́чого | торохтю́чої | торохтю́чого | торохтю́чих |
| давальний | торохтю́чому | торохтю́чій | торохтю́чому | торохтю́чим |
| знахідний | торохтю́чий, торохтю́чого | торохтю́чу | торохтю́че | торохтю́чі, торохтю́чих |
| орудний | торохтю́чим | торохтю́чою | торохтю́чим | торохтю́чими |
| місцевий | на/у торохтю́чому, торохтю́чім | на/у торохтю́чій | на/у торохтю́чому, торохтю́чім | на/у торохтю́чих |