| | |
| торо́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (верзти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | торо́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | торо́чмо |
| 2 особа | торо́ч | торо́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | торо́читиму | торо́читимемо, торо́читимем |
| 2 особа | торо́читимеш | торо́читимете |
| 3 особа | торо́читиме | торо́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | торо́чу | торо́чимо, торо́чим |
| 2 особа | торо́чиш | торо́чите |
| 3 особа | торо́чить | торо́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| торо́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | торо́чив | торо́чили |
| жін. р. | торо́чила |
| сер. р. | торо́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| торо́чений |
| Безособова форма |
| торо́чено |
| Дієприслівник |
| торо́чивши |
