| торцьо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | торцьо́ваний | торцьо́вана | торцьо́ване | торцьо́вані |
| родовий | торцьо́ваного | торцьо́ваної | торцьо́ваного | торцьо́ваних |
| давальний | торцьо́ваному | торцьо́ваній | торцьо́ваному | торцьо́ваним |
| знахідний | торцьо́ваний | торцьо́вану | торцьо́ване | торцьо́вані |
| орудний | торцьо́ваним | торцьо́ваною | торцьо́ваним | торцьо́ваними |
| місцевий | на/у торцьо́ваному, торцьо́ванім | на/у торцьо́ваній | на/у торцьо́ваному, торцьо́ванім | на/у торцьо́ваних |