| трасува́тися1 – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| (про трасу) | ||
| Інфінітив | трасува́тися, трасува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | трасува́тиметься | трасува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | трасу́ється | трасу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| трасу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | трасува́вся, трасува́всь | трасува́лися, трасува́лись |
| жін. р. | трасува́лася, трасува́лась | |
| сер. р. | трасува́лося, трасува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| трасува́вшись | ||