| | |
| трасува́ти1 – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| (визначати трасу; летіти, залишаючи слід) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | трасува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | трасу́ймо |
| 2 особа | трасу́й | трасу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | трасува́тиму | трасува́тимемо, трасува́тимем |
| 2 особа | трасува́тимеш | трасува́тимете |
| 3 особа | трасува́тиме | трасува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | трасу́ю | трасу́ємо, трасу́єм |
| 2 особа | трасу́єш | трасу́єте |
| 3 особа | трасу́є | трасу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| трасу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | трасува́в | трасува́ли |
| жін. р. | трасува́ла |
| сер. р. | трасува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| трасо́ваний |
| Безособова форма |
| трасо́вано |
| Дієприслівник |
| трасува́вши |
