| трельо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трельо́ваний | трельо́вана | трельо́ване | трельо́вані |
| родовий | трельо́ваного | трельо́ваної | трельо́ваного | трельо́ваних |
| давальний | трельо́ваному | трельо́ваній | трельо́ваному | трельо́ваним |
| знахідний | трельо́ваний | трельо́вану | трельо́ване | трельо́вані |
| орудний | трельо́ваним | трельо́ваною | трельо́ваним | трельо́ваними |
| місцевий | на/у трельо́ваному, трельо́ванім | на/у трельо́ваній | на/у трельо́ваному, трельо́ванім | на/у трельо́ваних |