| | |
| трелюва́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | трелюва́тися, трелюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | трелюва́тиметься | трелюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | трелю́ється | трелю́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| трелю́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | трелюва́вся, трелюва́всь | трелюва́лися, трелюва́лись |
| жін. р. | трелюва́лася, трелюва́лась |
| сер. р. | трелюва́лося, трелюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| трелюва́вшись |
