| | |
| трелюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | трелюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | трелю́ймо |
| 2 особа | трелю́й | трелю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | трелюва́тиму | трелюва́тимемо, трелюва́тимем |
| 2 особа | трелюва́тимеш | трелюва́тимете |
| 3 особа | трелюва́тиме | трелюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | трелю́ю | трелю́ємо, трелю́єм |
| 2 особа | трелю́єш | трелю́єте |
| 3 особа | трелю́є | трелю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| трелю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | трелюва́в | трелюва́ли |
| жін. р. | трелюва́ла |
| сер. р. | трелюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| трельо́ваний |
| Безособова форма |
| трельо́вано |
| Дієприслівник |
| трелюва́вши |
