| тремтю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тремтю́чий | тремтю́ча | тремтю́че | тремтю́чі |
| родовий | тремтю́чого | тремтю́чої | тремтю́чого | тремтю́чих |
| давальний | тремтю́чому | тремтю́чій | тремтю́чому | тремтю́чим |
| знахідний | тремтю́чий, тремтю́чого | тремтю́чу | тремтю́че | тремтю́чі, тремтю́чих |
| орудний | тремтю́чим | тремтю́чою | тремтю́чим | тремтю́чими |
| місцевий | на/у тремтю́чому, тремтю́чім | на/у тремтю́чій | на/у тремтю́чому, тремтю́чім | на/у тремтю́чих |
| [рідко] | ||||