| трибі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трибі́чний | трибі́чна | трибі́чне | трибі́чні |
| родовий | трибі́чного | трибі́чної | трибі́чного | трибі́чних |
| давальний | трибі́чному | трибі́чній | трибі́чному | трибі́чним |
| знахідний | трибі́чний | трибі́чну | трибі́чне | трибі́чні |
| орудний | трибі́чним | трибі́чною | трибі́чним | трибі́чними |
| місцевий | на/у трибі́чному, трибі́чнім | на/у трибі́чній | на/у трибі́чному, трибі́чнім | на/у трибі́чних |