| триверши́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | триверши́нний | триверши́нна | триверши́нне | триверши́нні |
| родовий | триверши́нного | триверши́нної | триверши́нного | триверши́нних |
| давальний | триверши́нному | триверши́нній | триверши́нному | триверши́нним |
| знахідний | триверши́нний | триверши́нну | триверши́нне | триверши́нні |
| орудний | триверши́нним | триверши́нною | триверши́нним | триверши́нними |
| місцевий | на/у триверши́нному, триверши́ннім | на/у триверши́нній | на/у триверши́нному, триверши́ннім | на/у триверши́нних |