| | |
| триво́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | триво́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | триво́жмо |
| 2 особа | триво́ж | триво́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | триво́житиму | триво́житимемо, триво́житимем |
| 2 особа | триво́житимеш | триво́житимете |
| 3 особа | триво́житиме | триво́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | триво́жу | триво́жимо, триво́жим |
| 2 особа | триво́жиш | триво́жите |
| 3 особа | триво́жить | триво́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| триво́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | триво́жив | триво́жили |
| жін. р. | триво́жила |
| сер. р. | триво́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| триво́живши |
