| тризв’я́зний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тризв’я́зний | тризв’я́зна | тризв’я́зне | тризв’я́зні |
| родовий | тризв’я́зного | тризв’я́зної | тризв’я́зного | тризв’я́зних |
| давальний | тризв’я́зному | тризв’я́зній | тризв’я́зному | тризв’я́зним |
| знахідний | тризв’я́зний, тризв’я́зного | тризв’я́зну | тризв’я́зне | тризв’я́зні, тризв’я́зних |
| орудний | тризв’я́зним | тризв’я́зною | тризв’я́зним | тризв’я́зними |
| місцевий | на/у тризв’я́зному, тризв’я́знім | на/у тризв’я́зній | на/у тризв’я́зному, тризв’я́знім | на/у тризв’я́зних |