| трино́гий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трино́гий | трино́га | трино́ге | трино́гі |
| родовий | трино́гого | трино́гої | трино́гого | трино́гих |
| давальний | трино́гому | трино́гій | трино́гому | трино́гим |
| знахідний | трино́гий, трино́гого | трино́гу | трино́ге | трино́гі, трино́гих |
| орудний | трино́гим | трино́гою | трино́гим | трино́гими |
| місцевий | на/у трино́гому, трино́гім | на/у трино́гій | на/у трино́гому, трино́гім | на/у трино́гих |