| | | | |
| трипри́голосний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | трипри́голосний | трипри́голосна | трипри́голосне | трипри́голосні |
| родовий | трипри́голосного | трипри́голосної | трипри́голосного | трипри́голосних |
| давальний | трипри́голосному | трипри́голосній | трипри́голосному | трипри́голосним |
| знахідний | трипри́голосний | трипри́голосну | трипри́голосне | трипри́голосні |
| орудний | трипри́голосним | трипри́голосною | трипри́голосним | трипри́голосними |
| місцевий | на/у трипри́голосному, трипри́голоснім | на/у трипри́голосній | на/у трипри́голосному, трипри́голоснім | на/у трипри́голосних |
