| трипрогі́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трипрогі́нний | трипрогі́нна | трипрогі́нне | трипрогі́нні |
| родовий | трипрогі́нного | трипрогі́нної | трипрогі́нного | трипрогі́нних |
| давальний | трипрогі́нному | трипрогі́нній | трипрогі́нному | трипрогі́нним |
| знахідний | трипрогі́нний | трипрогі́нну | трипрогі́нне | трипрогі́нні |
| орудний | трипрогі́нним | трипрогі́нною | трипрогі́нним | трипрогі́нними |
| місцевий | на/у трипрогі́нному, трипрогі́ннім | на/у трипрогі́нній | на/у трипрогі́нному, трипрогі́ннім | на/у трипрогі́нних |