| тружде́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тружде́нний | тружде́нна | тружде́нне | тружде́нні |
| родовий | тружде́нного | тружде́нної | тружде́нного | тружде́нних |
| давальний | тружде́нному | тружде́нній | тружде́нному | тружде́нним |
| знахідний | тружде́нний, тружде́нного | тружде́нну | тружде́нне | тружде́нні, тружде́нних |
| орудний | тружде́нним | тружде́нною | тружде́нним | тружде́нними |
| місцевий | на/у тружде́нному, тружде́ннім | на/у тружде́нній | на/у тружде́нному, тружде́ннім | на/у тружде́нних |