| трі́йло – іменник середнього роду | ||
| (отрута) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | трі́йло | трі́йла |
| родовий | трі́йла | трійл |
| давальний | трі́йлу | трі́йлам |
| знахідний | трі́йло | трі́йла |
| орудний | трі́йлом | трі́йлами |
| місцевий | на/у трі́йлі | на/у трі́йлах |
| кличний | трі́йло* | трі́йла* |
| [діал.] |