туги́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | туги́й | туга́ | туге́ | тугі́ |
родовий | туго́го | туго́ї | туго́го | туги́х |
давальний | туго́му | тугі́й | туго́му | туги́м |
знахідний | туги́й, туго́го | тугу́ | туге́ | тугі́, туги́х |
орудний | туги́м | туго́ю | туги́м | туги́ми |
місцевий | на/у туго́му, тугі́м | на/у тугі́й | на/у туго́му, тугі́м | на/у туги́х |