| | |
| ту́затися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ту́затися, ту́затись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ту́займося, ту́займось |
| 2 особа | ту́зайся, ту́зайсь | ту́зайтеся, ту́зайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ту́затимуся, ту́затимусь | ту́затимемося, ту́затимемось, ту́затимемся |
| 2 особа | ту́затимешся | ту́затиметеся, ту́затиметесь |
| 3 особа | ту́затиметься | ту́затимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ту́заюся, ту́заюсь | ту́заємося, ту́заємось, ту́заємся |
| 2 особа | ту́заєшся | ту́заєтеся, ту́заєтесь |
| 3 особа | ту́зається | ту́заються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ту́заючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ту́зався, ту́завсь | ту́залися, ту́зались |
| жін. р. | ту́залася, ту́залась |
| сер. р. | ту́залося, ту́залось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ту́завшись |
