| | |
| тупоті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тупоті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тупоті́мо, тупоті́м |
| 2 особа | тупоти́ | тупоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тупоті́тиму | тупоті́тимемо, тупоті́тимем |
| 2 особа | тупоті́тимеш | тупоті́тимете |
| 3 особа | тупоті́тиме | тупоті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тупочу́ | тупотимо́, тупоти́м |
| 2 особа | тупоти́ш | тупотите́ |
| 3 особа | тупоти́ть | тупотя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тупотячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тупоті́в | тупоті́ли |
| жін. р. | тупоті́ла |
| сер. р. | тупоті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тупоті́вши |
