| | |
| ту́пцяти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ту́пцяти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ту́пцяймо |
| 2 особа | ту́пцяй | ту́пцяйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ту́пцятиму | ту́пцятимемо, ту́пцятимем |
| 2 особа | ту́пцятимеш | ту́пцятимете |
| 3 особа | ту́пцятиме | ту́пцятимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ту́пцяю | ту́пцяємо, ту́пцяєм |
| 2 особа | ту́пцяєш | ту́пцяєте |
| 3 особа | ту́пцяє | ту́пцяють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ту́пцяючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ту́пцяв | ту́пцяли |
| жін. р. | ту́пцяла |
| сер. р. | ту́пцяло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ту́пцявши |
