| | | | |
| турко́вицький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | турко́вицький | турко́вицька | турко́вицьке | турко́вицькі |
| родовий | турко́вицького | турко́вицької | турко́вицького | турко́вицьких |
| давальний | турко́вицькому | турко́вицькій | турко́вицькому | турко́вицьким |
| знахідний | турко́вицький, турко́вицького | турко́вицьку | турко́вицьке | турко́вицькі, турко́вицьких |
| орудний | турко́вицьким | турко́вицькою | турко́вицьким | турко́вицькими |
| місцевий | на/у турко́вицькому, турко́вицькім | на/у турко́вицькій | на/у турко́вицькому, турко́вицькім | на/у турко́вицьких |
