| турніке́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | турніке́тний | турніке́тна | турніке́тне | турніке́тні |
| родовий | турніке́тного | турніке́тної | турніке́тного | турніке́тних |
| давальний | турніке́тному | турніке́тній | турніке́тному | турніке́тним |
| знахідний | турніке́тний | турніке́тну | турніке́тне | турніке́тні |
| орудний | турніке́тним | турніке́тною | турніке́тним | турніке́тними |
| місцевий | на/у турніке́тному, турніке́тнім | на/у турніке́тній | на/у турніке́тному, турніке́тнім | на/у турніке́тних |