| | |
| тусова́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тусова́тися, тусова́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тусова́ймося, тусова́ймось |
| 2 особа | тусова́йся, тусова́йсь | тусова́йтеся, тусова́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тусова́юся, тусова́юсь | тусова́ємося, тусова́ємось, тусова́ємся |
| 2 особа | тусова́єшся | тусова́єтеся, тусова́єтесь |
| 3 особа | тусова́ється | тусова́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | тусова́вся, тусова́всь | тусова́лися, тусова́лись |
| жін.р. | тусова́лася, тусова́лась |
| сер.р. | тусова́лося, тусова́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тусова́вшись |
