| тю́жити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | тю́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тю́жмо | |
| 2 особа | тюж | тю́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тю́житиму | тю́житимемо, тю́житимем |
| 2 особа | тю́житимеш | тю́житимете |
| 3 особа | тю́житиме | тю́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тю́жу | тю́жимо, тю́жим |
| 2 особа | тю́жиш | тю́жите |
| 3 особа | тю́жить | тю́жать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тю́жачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тю́жив | тю́жили |
| жін. р. | тю́жила | |
| сер. р. | тю́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| тю́живши | ||