| тюле́нячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тюле́нячий | тюле́няча | тюле́няче | тюле́нячі |
| родовий | тюле́нячого | тюле́нячої | тюле́нячого | тюле́нячих |
| давальний | тюле́нячому | тюле́нячій | тюле́нячому | тюле́нячим |
| знахідний | тюле́нячий, тюле́нячого | тюле́нячу | тюле́няче | тюле́нячі, тюле́нячих |
| орудний | тюле́нячим | тюле́нячою | тюле́нячим | тюле́нячими |
| місцевий | на/у тюле́нячому, тюле́нячім | на/у тюле́нячій | на/у тюле́нячому, тюле́нячім | на/у тюле́нячих |