| | |
| тюрлю́кати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тюрлю́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тюрлю́каймо |
| 2 особа | тюрлю́кай | тюрлю́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тюрлю́катиму | тюрлю́катимемо, тюрлю́катимем |
| 2 особа | тюрлю́катимеш | тюрлю́катимете |
| 3 особа | тюрлю́катиме | тюрлю́катимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тюрлю́каю | тюрлю́каємо, тюрлю́каєм |
| 2 особа | тюрлю́каєш | тюрлю́каєте |
| 3 особа | тюрлю́кає | тюрлю́кають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тюрлю́каючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тюрлю́кав | тюрлю́кали |
| жін. р. | тюрлю́кала |
| сер. р. | тюрлю́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тюрлю́кавши |
