тягови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тягови́й | тягова́ | тягове́ | тягові́ |
родовий | тягово́го | тягово́ї | тягово́го | тягови́х |
давальний | тягово́му | тягові́й | тягово́му | тягови́м |
знахідний | тягови́й | тягову́ | тягове́ | тягові́ |
орудний | тягови́м | тягово́ю | тягови́м | тягови́ми |
місцевий | на/у тягово́му, тягові́м | на/у тягові́й | на/у тягово́му, тягові́м | на/у тягови́х |