тямки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тямки́й | тямка́ | тямке́ | тямкі́ |
родовий | тямко́го | тямко́ї | тямко́го | тямки́х |
давальний | тямко́му | тямкі́й | тямко́му | тямки́м |
знахідний | тямки́й, тямко́го | тямку́ | тямке́ | тямкі́, тямки́х |
орудний | тямки́м | тямко́ю | тямки́м | тямки́ми |
місцевий | на/у тямко́му, тямкі́м | на/у тямкі́й | на/у тямко́му, тямкі́м | на/у тямки́х |