| тямови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тямови́тий | тямови́та | тямови́те | тямови́ті |
| родовий | тямови́того | тямови́тої | тямови́того | тямови́тих |
| давальний | тямови́тому | тямови́тій | тямови́тому | тямови́тим |
| знахідний | тямови́тий, тямови́того | тямови́ту | тямови́те | тямови́ті, тямови́тих |
| орудний | тямови́тим | тямови́тою | тямови́тим | тямови́тими |
| місцевий | на/у тямови́тому, тямови́тім | на/у тямови́тій | на/у тямови́тому, тямови́тім | на/у тямови́тих |