тяму́ха – іменник жіночого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | тяму́ха | тяму́хи |
родовий | тяму́хи | тяму́х |
давальний | тяму́сі | тяму́хам |
знахідний | тяму́ху | тяму́хи |
орудний | тяму́хою | тяму́хами |
місцевий | на/у тяму́сі | на/у тяму́хах |
кличний | тяму́хо* | тяму́хи* |