| тіме́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тіме́нний | тіме́нна | тіме́нне | тіме́нні |
| родовий | тіме́нного | тіме́нної | тіме́нного | тіме́нних |
| давальний | тіме́нному | тіме́нній | тіме́нному | тіме́нним |
| знахідний | тіме́нний, тіме́нного | тіме́нну | тіме́нне | тіме́нні, тіме́нних |
| орудний | тіме́нним | тіме́нною | тіме́нним | тіме́нними |
| місцевий | на/у тіме́нному, тіме́ннім | на/у тіме́нній | на/у тіме́нному, тіме́ннім | на/у тіме́нних |
| [діал.] | ||||