| | |
| уба́бляти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уба́бляти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уба́бляймо |
| 2 особа | уба́бляй | уба́бляйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уба́блятиму | уба́блятимемо, уба́блятимем |
| 2 особа | уба́блятимеш | уба́блятимете |
| 3 особа | уба́блятиме | уба́блятимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уба́бляю | уба́бляємо, уба́бляєм |
| 2 особа | уба́бляєш | уба́бляєте |
| 3 особа | уба́бляє | уба́бляють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уба́бляючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уба́бляв | уба́бляли |
| жін. р. | уба́бляла |
| сер. р. | уба́бляло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уба́блявши |
