| | |
| убезпе́читися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (впевнитися в безпеці) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убезпе́читися, убезпе́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убезпе́чмося, убезпе́чмось |
| 2 особа | убезпе́чся | убезпе́чтеся, убезпе́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убезпе́чуся, убезпе́чусь | убезпе́чимося, убезпе́чимось, убезпе́чимся |
| 2 особа | убезпе́чишся | убезпе́читеся, убезпе́читесь |
| 3 особа | убезпе́читься | убезпе́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | убезпе́чився, убезпе́чивсь | убезпе́чилися, убезпе́чились |
| жін.р. | убезпе́чилася, убезпе́чилась |
| сер.р. | убезпе́чилося, убезпе́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убезпе́чившись |
