| | |
| убезпе́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убезпе́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убезпе́чуймо |
| 2 особа | убезпе́чуй | убезпе́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убезпе́чуватиму | убезпе́чуватимемо, убезпе́чуватимем |
| 2 особа | убезпе́чуватимеш | убезпе́чуватимете |
| 3 особа | убезпе́чуватиме | убезпе́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убезпе́чую | убезпе́чуємо, убезпе́чуєм |
| 2 особа | убезпе́чуєш | убезпе́чуєте |
| 3 особа | убезпе́чує | убезпе́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| убезпе́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | убезпе́чував | убезпе́чували |
| жін. р. | убезпе́чувала |
| сер. р. | убезпе́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убезпе́чувавши |
