| | |
| уберіга́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уберіга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уберіга́ймо |
| 2 особа | уберіга́й | уберіга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уберіга́тиму | уберіга́тимемо, уберіга́тимем |
| 2 особа | уберіга́тимеш | уберіга́тимете |
| 3 особа | уберіга́тиме | уберіга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уберіга́ю | уберіга́ємо, уберіга́єм |
| 2 особа | уберіга́єш | уберіга́єте |
| 3 особа | уберіга́є | уберіга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уберіга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уберіга́в | уберіга́ли |
| жін. р. | уберіга́ла |
| сер. р. | уберіга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уберіга́вши |
