| ублаготвори́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ублаготвори́тися, ублаготвори́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ублаготворі́мося, ублаготворі́мось, ублаготворі́мся | |
| 2 особа | ублаготвори́ся, ублаготвори́сь | ублаготворі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ублаготворю́ся, ублаготворю́сь | ублаготворимо́ся, ублаготворимо́сь, ублаготвори́мся |
| 2 особа | ублаготвори́шся | ублаготворите́ся, ублаготворите́сь |
| 3 особа | ублаготвори́ться | ублаготворя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ублаготвори́вся, ублаготвори́всь | ублаготвори́лися, ублаготвори́лись |
| жін.р. | ублаготвори́лася, ублаготвори́лась | |
| сер.р. | ублаготвори́лося, ублаготвори́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ублаготвори́вшись | ||