| | |
| убо́вкнутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убо́вкнутися, убо́вкнутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убо́вкнімося, убо́вкнімось, убо́вкнімся |
| 2 особа | убо́вкнися, убо́вкнись | убо́вкніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убо́вкнуся, убо́вкнусь | убо́вкнемося, убо́вкнемось, убо́вкнемся |
| 2 особа | убо́вкнешся | убо́вкнетеся, убо́вкнетесь |
| 3 особа | убо́вкнеться | убо́вкнуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | убо́вкнувся, убо́вкнувсь | убо́вкнулися, убо́вкнулись |
| жін.р. | убо́вкнулася, убо́вкнулась |
| сер.р. | убо́вкнулося, убо́вкнулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убо́вкнувшись |
