| | |
| убреха́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убреха́тися, убреха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убреші́мося, убреші́мось, убреші́мся |
| 2 особа | убреши́ся, убреши́сь | убреші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убрешу́ся, убрешу́сь | убре́шемося, убре́шемось, убре́шемся |
| 2 особа | убре́шешся | убре́шетеся, убре́шетесь |
| 3 особа | убре́шеться | убре́шуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | убреха́вся, убреха́всь | убреха́лися, убреха́лись |
| жін.р. | убреха́лася, убреха́лась |
| сер.р. | убреха́лося, убреха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убреха́вшись |
