| | |
| убрьо́хатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убрьо́хатися, убрьо́хатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убрьо́хаймося, убрьо́хаймось |
| 2 особа | убрьо́хайся, убрьо́хайсь | убрьо́хайтеся, убрьо́хайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убрьо́хаюся, убрьо́хаюсь | убрьо́хаємося, убрьо́хаємось, убрьо́хаємся |
| 2 особа | убрьо́хаєшся | убрьо́хаєтеся, убрьо́хаєтесь |
| 3 особа | убрьо́хається | убрьо́хаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | убрьо́хався, убрьо́хавсь | убрьо́халися, убрьо́хались |
| жін.р. | убрьо́халася, убрьо́халась |
| сер.р. | убрьо́халося, убрьо́халось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убрьо́хавшись |
