| убу́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | убу́тися, убу́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убу́ймося, убу́ймось | |
| 2 особа | убу́йся, убу́йсь | убу́йтеся, убу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убу́юся, убу́юсь | убу́ємося, убу́ємось, убу́ємся |
| 2 особа | убу́єшся | убу́єтеся, убу́єтесь |
| 3 особа | убу́ється | убу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | убу́вся, убу́всь | убу́лися, убу́лись |
| жін.р. | убу́лася, убу́лась | |
| сер.р. | убу́лося, убу́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убу́вшись | ||