| убу́хати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | убу́хати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убу́хаймо | |
| 2 особа | убу́хай | убу́хайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убу́хаю | убу́хаємо, убу́хаєм |
| 2 особа | убу́хаєш | убу́хаєте |
| 3 особа | убу́хає | убу́хають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | убу́хав | убу́хали |
| жін.р. | убу́хала | |
| сер.р. | убу́хало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убу́хавши | ||