| | |
| убі́гатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (натомитися, довго бігаючи) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убі́гатися, убі́гатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убі́гаймося, убі́гаймось |
| 2 особа | убі́гайся, убі́гайсь | убі́гайтеся, убі́гайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убі́гаюся, убі́гаюсь | убі́гаємося, убі́гаємось, убі́гаємся |
| 2 особа | убі́гаєшся | убі́гаєтеся, убі́гаєтесь |
| 3 особа | убі́гається | убі́гаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | убі́гався, убі́гавсь | убі́галися, убі́гались |
| жін.р. | убі́галася, убі́галась |
| сер.р. | убі́галося, убі́галось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убі́гавшись |
