| | |
| убіга́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убіга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убіга́ймо |
| 2 особа | убіга́й | убіга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убіга́тиму | убіга́тимемо, убіга́тимем |
| 2 особа | убіга́тимеш | убіга́тимете |
| 3 особа | убіга́тиме | убіга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убіга́ю | убіга́ємо, убіга́єм |
| 2 особа | убіга́єш | убіга́єте |
| 3 особа | убіга́є | убіга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| убіга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | убіга́в | убіга́ли |
| жін. р. | убіга́ла |
| сер. р. | убіга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убіга́вши |
