убі́йчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | убі́йчий | убі́йча | убі́йче | убі́йчі |
родовий | убі́йчого | убі́йчої | убі́йчого | убі́йчих |
давальний | убі́йчому | убі́йчій | убі́йчому | убі́йчим |
знахідний | убі́йчий, убі́йчого | убі́йчу | убі́йче | убі́йчі, убі́йчих |
орудний | убі́йчим | убі́йчою | убі́йчим | убі́йчими |
місцевий | на/в убі́йчому, убі́йчім | на/в убі́йчій | на/в убі́йчому, убі́йчім | на/в убі́йчих |