| убіквіта́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | убіквіта́рний | убіквіта́рна | убіквіта́рне | убіквіта́рні |
| родовий | убіквіта́рного | убіквіта́рної | убіквіта́рного | убіквіта́рних |
| давальний | убіквіта́рному | убіквіта́рній | убіквіта́рному | убіквіта́рним |
| знахідний | убіквіта́рний, убіквіта́рного | убіквіта́рну | убіквіта́рне | убіквіта́рні, убіквіта́рних |
| орудний | убіквіта́рним | убіквіта́рною | убіквіта́рним | убіквіта́рними |
| місцевий | на/в убіквіта́рному, убіквіта́рнім | на/в убіквіта́рній | на/в убіквіта́рному, убіквіта́рнім | на/в убіквіта́рних |