| убі́люваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | убі́люваний | убі́лювана | убі́люване | убі́лювані |
| родовий | убі́люваного | убі́люваної | убі́люваного | убі́люваних |
| давальний | убі́люваному | убі́люваній | убі́люваному | убі́люваним |
| знахідний | убі́люваний, убі́люваного | убі́лювану | убі́люване | убі́лювані, убі́люваних |
| орудний | убі́люваним | убі́люваною | убі́люваним | убі́люваними |
| місцевий | на/в убі́люваному, убі́люванім | на/в убі́люваній | на/в убі́люваному, убі́люванім | на/в убі́люваних |