| | |
| убі́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убі́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убі́люймо |
| 2 особа | убі́люй | убі́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убі́люватиму | убі́люватимемо, убі́люватимем |
| 2 особа | убі́люватимеш | убі́люватимете |
| 3 особа | убі́люватиме | убі́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убі́люю | убі́люємо, убі́люєм |
| 2 особа | убі́люєш | убі́люєте |
| 3 особа | убі́лює | убі́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| убі́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | убі́лював | убі́лювали |
| жін. р. | убі́лювала |
| сер. р. | убі́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| убі́люваний |
| Безособова форма |
| убі́лювано |
| Дієприслівник |
| убі́лювавши |
